Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
Задекларовані владою зміни до кримінально-процесуального законодавства можуть виконати давню вимогу щодо суду присяжних, бо це дійсно передбачено Конституцією України. Але є побоювання, що це пропишуть таким чином, що з цього суду присяжних толку не буде жодного, бо в країні досі на повну працює радянська каральна модель. Якщо людина потрапила в СІЗО, винна вона чи ні, виправдовувати її ніхто не поспішає, вона роками може чекати на вирок. Очевидно, спершу треба змінювати філософію, а потім вводити нові форми судочинства.
Про це в прес-центрі «Главкому» розповів відомий адвокат Андрій Федур.
Андрій Федур: «Суд присяжних ситуацію не покращить»
За сьогоднішніх реалій ніякого суду присяжних в Україні не буде. Суд присяжних – це лише одна з форм судочинства, її не може бути по тій простій причині, що в Україні немає суду як такого. Суд – це місце цивілізованого вирішення спору. А чи є той державний орган, який ми сьогодні називаємо системою судів в Україні, місцем цивілізованого вирішення спору? На мій погляд, це все, що завгодно, але не місце цивілізованого вирішення спору.
Якщо моє людське право буде порушено, то я, на жаль, не зможу його захистити в такому державному інституті як суд. Більше того, в цій країні, починаючи від Президента і закінчуючи Івановим, Петровим, Степановим, немає жодної людини, яка б змогла належним чином захистити свої права в суді.
Якщо з судами така ситуація, то чи може бути для нас панацеєю або якоюсь надією на покращення ситуації введення нової форми чи видозмінення форми самого судового процесу? Ні, тому що стоять зовсім інші завдання, сповідується зовсім інша філософія. На більшій частині планети земля за часів нашої цивілізації людське життя ніколи нічого не коштувало, і права людини реально ніколи не захищалися. Сьогодні це є лише міфом, балачками, байками для бідних, бо права людини не захищаються у абсолютній більшості країн світу, і ми живемо в одній з них. У нас будь-який державний чиновник, починаючи від начальника жеку, є намісником Бога на землі, а всі інші люди для нього мало що значать.
Я взагалі не вважаю Україну державою за своєю природою. Держава – це всього-на-всього інструмент, за допомогою якого ми мали б гарантовану можливість захисту своїх інтересів, а цей інструмент на сьогоднішній день не є ефективним.
Андрій Федур